Догляд і годування канарок в домашніх умовах

Канарки належать до горобцеподібних і поводяться зовсім інакше, ніж папуги. Вони майже не лазять по прутах, не гризуть іграшок і не люблять, коли їх беруть у руки. Пересувається канарка переважно польотом, навіть у клітці.

Розмір і форма

Для канарки довжина клітки важливіша за висоту. У високій вузькій клітці птах тільки стрибає вгору і вниз, а в довгій перелітає з жердини на жердину. Одній канарці потрібна клітка завдовжки щонайменше 60 см, а оптимально 80–100 см.

Якщо є змога, можна облаштувати вольєр. Випускати канарку політати по кімнаті теж можна, але ці птахи полохливі, і повернути їх у клітку буває непросто. Тому здебільшого вистачає великої клітки.

Жердини

Дві основні жердини розмістіть на протилежних кінцях клітки, щоб між ними лишався вільний простір для польоту. Краще обирати натуральні гілки різної товщини. Не вішайте жердини над годівницями і поїлкою, щоб послід не потрапляв у корм і воду.

Годівниці і поїлка

Для канарок зручні навісні годівниці, які чіпляють до дверцят клітки. Так корм лишається чистим, а вам не треба щоразу просовувати руку всередину. Окремо поставте ємність для яєчного корму та зелені. Посуд з нержавіючої сталі, кераміки або якісного пластику легко миється і безпечний для птаха.

Лушпиння зверху годівниці схоже на корм, хоча під ним буває порожньо. Тому щодня здувайте лушпиння і досипайте свіжу суміш.

Канарки дуже чутливі до забрудненого повітря. Їх недарма колись брали в шахти, щоб вчасно помітити газ. Тютюновий дим, аерозолі, ароматизатори і пари перегрітого антипригарного покриття пошкоджують легені канарки. Отруєння тефлоном і аерозолями розвивається дуже швидко, тому не тримайте клітку поруч із кухнею.

Оптимальна температура для канарки 18–24 °C. Легку прохолоду ці птахи переносять краще, ніж спеку і задуху. Шкодять канарці кілька речей.

• Пряме сонце на клітку влітку, бо в дрібного птаха тепловий удар розвивається швидко.
• Протяги від кондиціонера чи відчиненої кватирки.
• Батарея поруч, адже сухе гаряче повітря погіршує стан пір’я і дихальних шляхів.

Клітку ставте на рівні очей людини або трохи нижче і хоча б однією стороною до стіни. Так птах почувається захищеним. Під стелею клітку не вішайте, бо там найтепліше і збирається найбільше пилу та диму.

Від світлового дня залежать спів, линька і готовність до розмноження. Найкраще, коли тривалість дня в кімнаті змінюється природно, разом із сезоном. Якщо ввечері довго горить світло, накривайте клітку легкою тканиною або переносьте в тихішу кімнату.

У теплу пору канарку можна виносити на балкон, але тільки в тінь і під наглядом. Захистіть клітку від котів, хижих птахів і комарів, які переносять віспу.

Основу раціону становить спеціальна зерносуміш для канарок. До неї входять канаркове насіння, ріпак, льон, нуг і трохи вівса. Суміші для хвилястих папуг не підходять, бо пропорції зерен у них інші.

Крім зерна, канарці потрібні ще кілька видів корму.

• Яєчний корм. Це суміш на основі сухарів і яйця, а вдома можна натерти варений жовток із галетою. Зазвичай його дають 1–2 рази на тиждень, а під час линьки і вигодовування пташенят щодня.
• Зелень і овочі, наприклад мокрець, кульбаба, салат, трохи шпинату, терта морква, броколі. Усе чисто вимите, без хімікатів.
• Пророщене зерно, особливо цінне навесні.
• Сепія і пісок або гравій для птахів, які мають бути в клітці постійно.

Не можна давати авокадо, шоколад, каву, алкоголь, солоне, смажене і будь-який хліб із цвіллю.

Яєчний корм швидко псується, тому недоїдене прибирайте через кілька годин, особливо влітку.

Канарки обожнюють купатися. Щодня на 1–2 години чіпляйте купалку на дверцята клітки або ставте її всередину. Вода має бути кімнатної температури. Від купання пір’я стає кращим, і під час линьки це особливо помітно.

Линяє канарка зазвичай раз на рік, наприкінці літа або восени, і триває це 6–8 тижнів. У цей час птах менше співає і може бути млявішим. У цей період канарці потрібні більше білка у вигляді яєчного корму, спокій і стабільний світловий день. Линька не в сезон або затяжна часткова линька часто пов’язані з неправильним освітленням (світло вечорами), різкими перепадами температури чи хворобами.

Канарки з червоним фактором отримують колір із кормів, багатих на каротиноїди. Без них пір’я після линьки стане блідим. Такі добавки краще підбирати разом із досвідченим заводчиком.

Співають переважно самці, найбільше взимку і навесні. Самиці здебільшого лише щебечуть. Спів показує, що птах почувається добре.

Самець може замовкнути під час линьки, від стресу чи через нестачу світла. Якщо ж канарка довго мовчить поза линькою і стала млявою, покажіть її ветеринару.

Самців зазвичай тримають поодинці, бо так вони краще співають і не б’ються. Двоє самців в одній клітці конфліктуватимуть. Самиць можна тримати групою у вольєрі.

У великому вольєрі канарки уживаються з деякими іншими дрібними в’юрковими, але не з папугами. Навіть хвилястий папуга може травмувати канарку дзьобом.

У канарок трапляються і хвороби, характерні для в’юркових, і загальні для всіх птахів.

• Кнемідокоптоз. Коростяний кліщ у канарок уражає переважно лапи. На них з’являються нарости і лусочки, лапи виглядають ніби вкритими вапном.
• Мегабактеріоз. Птах їсть, але худне, а в посліді видно неперетравлене зерно.
• Трихомоноз. Канарці важко ковтати, у дзьобі слиз.
• Повітряні кліщі. Вони селяться в дихальних шляхах, і птах клацає, втрачає голос, дихає з посвистом.
• Віспа канарок. Цю вірусну хворобу переносять комарі, тому влітку закривайте вікна сітками.

За будь-якої підозри звертайтеся до ветеринара, який працює з дрібними птахами. Нових птахів тримайте на карантині щонайменше місяць.

Канарки бувають співочих порід (гарцські ролери, малинівки та інші), кольорових і декоративних (кучеряві, чубаті, горбаті). Якщо вам потрібен спів, обирайте молодого самця, якого ви чули наживо.

Здорову канарку вирізняють кілька ознак.

• Жваві рухи, легкий політ і швидка реакція на звуки.
• Щільне гладке оперення і чиста клоака.
• Гладкі лапи без наростів.
• Беззвучне дихання без гойдання хвостом.
• Ясні очі без набряків.

Не беріть птаха, який сидить настовбурчений на дні клітки або дихає відкритим дзьобом.

Розведення канарок це окрема велика тема. Самицю до нього готують заздалегідь. Її повноцінно годують, дають кальцій і поступово подовжують світловий день. Виснажена самиця під час кладки ризикує затримкою яйця, а це невідкладний стан.